|
| Ip: 94.248.22.230 Тема: Історія нашого мальовничого села „Народ живе, поки живе його історія” Село Набутів Корсунь-Шевченківського району має давню і славну історію. За часів Київської Русі воно називалося „Дверень” або „Двернь”). Це містечко відігравало велику роль як в оборонному, так і торговому відношенні. Є всі докази того, що воно існувало й до часів Київської Русі й було дверима півдня. За величиною це місто рівнялось Роденю. Тут працювали ремісники, особливо ті, які виготовляли зброю. Добре була розвинута гончарна справа. Біля Деренової гори ще донедавна брали гончарну глину для виготовлення посуду. За словами гончарів, вона була дуже якісною. Біля міста був великий ринок, де торгували люди з далеких країв. Це підтвердилося під час вивезення ґрунту з території міста перед війною на будівництво дороги Набутів – Драбівка. Добре було розвинуте землеробство. По річці Рось плавали торгові судна до Білої Церкви (Юр’єва) і далі. Але основна роль міста була в обороні кордонів Київської Русі. Тут було побудоване велике укріплення, обнесене двома рядами глибоких канав. Ці канави (частина їх) ще існували до 1955 року. У 1955 році їх загорнули, а землю з високого укріплення вивезли на дорогу. Крім цього, в селі було ще два великі укріплення, які добре збереглися до сьогодні. Ще зараз в підніжжі укріплення Двереня вимиваються людські кістки, а під час проведення газу виявлені поховання воїнів-захисників. Воїнів-ворогів у ті часи не хоронили, їх клювали гайворони, і ці трупи наводили жах на ворогів. В укріпленні Двереня був будинок князя. Тут декілька днів відпочивав князь Ізяслав. За князювання Ярослава Мудрого укріплення добудувалися і набули стратегічного значення. Разом із фортецею в м. Корсуні (яку він заклав у 1032 році), вони стали надійною оборонною системою півдня від нападу половців. Укріплення Двереня стояли на гранітних каменях, були міцними й надійними. Половці казали: „Ідемо на бути”, звідси й назва села Набутів. У 1240 році Дверень знищили татаро-монголи. А в 1850 році на цьому місці почав будівництво Набутівського цукрового заводу князь Лопухін. Він дешево купив 30 десятин городища. Історія була стерта з лиця землі, поступово забувається. Але живуть досі нікому не потрібні ще два укріплення, нагадуючи сиву давнину кровопролитних боїв часів Київської Русі, козацтва, Коліївщини. Вічна їм слава!!! |
26 грудня 2008
|
| Закрити |
